деревинка
дереви́нка
-и, ж.
Зменш.-пестл. до деревина.
|| Уламок дерева або виріб із дерева.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- деревинка — дереви́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- деревинка — ДЕРЕВИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до дереви́на. У вікні [вагона] знову — рівний океан землі; ніде ні деревинки, ані хутора (Ірчан, II, 1958, 364); // Уламок дерева або виріб з дерева. Словник української мови в 11 томах
- деревинка — Деревина, -ни ж. 1) Отдѣльное дерево. Щоб було другою вірьовкою прив'язати ще кобилу до дерева!... Вже б таки деревини з корінням не вирвало. К. Оп. 81. Неродюча деревина. О. 1861. XI. Св. 66. ум. деревинка, деревиночка. Словник української мови Грінченка