1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дибка

I д`ибка-и, ж.

Зменш. до диба I 2).

II дибк`априсл.

Сторч, стійма.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дибка — ди́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дибка — ДИ́БКА, и, ж. Зменш. до ди́ба¹ 2. Оришка весело оповідала Христі, кого і коли на стайні били, кого у дибки садили (Мирний, III, 1954, 335). Словник української мови в 11 томах
  3. дибка — Дибка, -ки ж. 1) Ножка у стола. 2) Подставка подъ что-нибудь. 3) мн. ум. отъ диби. --------------- Дибка нар. На дыбы. Дибка став. Ном. № 3392. Словник української мови Грінченка