дивовижно

дивови́жно

Присл. до дивовижний.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивовижно — дивови́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. дивовижно — ДИ́ВНО, ЧУ́ДНО, ДИВОВИ́ЖНО, НАВДИВОВИ́ЖУ, ЧУДЕРНА́ЦЬКО (ЧУДЕРНА́ЦЬКИ), НЕЗВИ́ЧНО, НА ДИ́ВО, НА ПРОДИ́ВО розм., ДИВО́ЧНО розм. Мов намальований сіяв (гість), І став велично на порозі, І, уклонившися, вітав Марію тихо. Їй, небозі, Аж дивно, чудно (Т. Словник синонімів української мови
  3. дивовижно — ДИВОВИ́ЖНО. Присл. до дивови́жний. Роздутий свинячий пухир з грішми дивовижно схожий зараз на стару жабу (Стельмах, Хліб.., 1959, 122); Шевченко був людиною дивовижно широких естетичних обріїв, глибоким знавцем.. музики, театру, архітектури (Вітч. Словник української мови в 11 томах