1. Великий тлумачний словник сучасної мови

диктовка

дикто́вка

-и, ж., розм.

1》 Те саме, що диктування.

Під диктовку чию — під впливом кого-небудь, за наказом когось.

2》 Те саме, що диктант.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диктовка — дикто́вка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. диктовка — Проказ Словник чужослів Павло Штепа
  3. диктовка — під дикто́вку чию. Не з власної волі, за чиєюсь настановою, вказівкою. Офіцерський денщик був у найближчих стосунках з польовою кухнею, дуже радо крутився біля котла і під диктовку свого хазяїна подавав страви на стіл, немов у ресторані (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  4. диктовка — ДИКТО́ВКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що диктува́ння. — Листа цього пише під мою диктовку медсестра Ліда (Гончар, І, 1954, 309); Улюбленець генерального писаря, писар Пшеничний, з ранку до вечора гнув спину... Словник української мови в 11 томах