1. Великий тлумачний словник сучасної мови

димище

дими́ще

-а, с.

Збільш. до дим 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. димище — дими́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. димище — ДИМИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до дим 1. Кругом чорний морок, димище та курище розіп’ялося (Мирний, IV, 1955, 292); І десь на безлюдді, в крутім димищі.. Почув я в будинку, в огні, на горищі, Тремтячі дитячі два голоски (Мал., Звенигора, 1959, 323). Словник української мови в 11 томах