1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дитячий

дитя́чий

-а, -е.

1》 Прикм. до дитина і діти I.

|| Признач. для дітей.

|| у знач. ім. дитяча, -чої, ж. Кімната для дітей.

Дитяча консультація — лікувально-профілактична установа для дітей.

Дитяча лікарня — лікувально-профілактична установа, де надають стаціонарну медичну допомогу дітям від народження до 14 років включно.

Дитяча смертність — смертність дітей на першому році життя.

Дитячий будинок — навчально-виховний заклад з інтернатом для дітей, які не мають батьків.

Дитячий садок — установа, в якій здійснюються догляд і виховання дітей дошкільного віку (після трьох років).

Дитячі ясла — установа, в якій здійснюються догляд і виховання дітей до трьох років.

2》 Власт. дитині; такий, як у дитини.

|| перен., ірон. Не такий, як у серйозної, дорослої людини; незрілий, наївний.

|| у знач. ім. дитяче, -чого, с. Власт. дитині, характерне для її поведінки і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дитячий — дитя́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дитячий — (- літа) малечий; (розум) незрілий, недозрілий, недосвідчений, зелений, наївний, недорозвинений; д. дитинний, діточий, дитинячий. Словник синонімів Караванського
  3. дитячий — [диет’ачией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
  4. дитячий — А, -е. 1. Дешевий. Дитячі ціни. 2. Несерйозний. Дитячий рівень. Словник сучасного українського сленгу
  5. дитячий — ДИТЯ́ЧИЙ (стосовний дитини, дитинства: як у дитини), МАЛЕ́ЧИЙ розм., ДИТИ́ННИЙ розм., ДИТИ́НЯЧИЙ розм., ДІТО́ЧИЙ діал. В уяві Небесника з'явилися дві голови дитячі (М. Томчаній); Папір з малечих літ псувати Навик я (М. Словник синонімів української мови
  6. дитячий — Дитя́чий, -ча, -че; -тя́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дитячий — ДИТЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до дити́на і ді́ти¹. Мені здалося, що несподівано вернулись мої давні дитячі літа (Н.-Лев., II, 1956, 402); Дитячий сміх розноситься в садах (Сос., Солов. далі, 1957, 81); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  8. дитячий — Дитячий, -а, -е Дѣтскій. Згадали наші забавки давні, дитячі, — пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. на дитячий розум перейшов. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248. Словник української мови Грінченка