1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дихати

ди́хати

дихаю, дихаєш і дишу, дишеш, недок.

1》 Втягувати і випускати повітря легенями; робити вдих і видих.

|| Вбирати, поглинати кисень, необхідний для життєдіяльності організму.

|| на кого – що. Випускати ротом, носом струмінь повітря, що йде з легенів.

|| Виявляти ознаки життя; жити, існувати.

|| перен. Віяти, обдавати чим-небудь.

2》 ким, чим, перен. Цілком віддавати, присвячувати себе кому-, чому-небудь, бути захопленим кимсь, чимсь.

3》 чим, перен. Бути пройнятим чим-небудь, виражати щось.

Дихати на ладан — а) бути тяжко хворим, бути при смерті; б) ставати ні до чого не придатним, розвалюватися, розпадатися, перетлівати (про будівлі, предмети одягу і т. ін.).

Ледве дихати — перебувати у важкому стані; бути на грані припинення існування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дихати — (робити вдихи і видихи) віддихати, сапати// хапати повітря. Словник синонімів Полюги
  2. дихати — ди́хати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. дихати — Віддихати, вдихати, видихати, зводити дух, (важко) хекати, сапати, хапати повітря; П. жити, існувати; (- вітер) віяти, повівати, подихати; (жаром) пашіти; (чим) віддаватися чому; (відвагою) (- лице) відбивати що. Словник синонімів Караванського
  4. дихати — ди́хати: ◊ ї́ддю ди́хати → їдь ◊ ле́две ди́хати 1. жити у злиднях, бідувати; хворіти (ср, ст)||ледве калатати 2. бути постійно втомленим (ср, ст)||ледве калатати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. дихати — див. пахнути Словник синонімів Вусика
  6. дихати — важки́м (недо́брим) ду́хом ди́хати на кого і без додатка. Дуже сердитися, гніватися, злитися на когось. Пан бачить, що вже жінка важким духом дише, а все не важиться він бабусю налаяти (Марко Вовчок); (Нечипоренко:) Я багато не прошу... Фразеологічний словник української мови
  7. дихати — ВИРАЖА́ТИ що (передавати, показувати почуття, стан, наміри тощо певними зовнішніми ознаками, проявами, виглядом і т. ін.), ВИЯВЛЯ́ТИ, ВИЛИВА́ТИ, ВІДБИВА́ТИ, ВИПРОМІ́НЮВАТИ, ПРОСВІ́ЧУВАТИ чим, рідше; ДИ́ХАТИ чим, ПОДИХА́ТИ рідко (бути сповненим... Словник синонімів української мови
  8. дихати — Ди́хати, -хаю, -хаєш, -хаємо, -хаєте, -хають і ди́шу́, ди́шеш, ди́ше, ди́шемо, ди́шете, ди́шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. дихати — ДИ́ХАТИ, ди́хаю, ди́хаєш і дишу́, ди́шеш, недок. 1. Втягувати і випускати повітря легенями; робити вдих і видих. Нездужає Катерина, Ледве, ледве дише… Вичуняла, та в запічку Дитину колише (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. дихати — Дихати, -хаю, -єш а также: дишу, дишеш, гл. 1) Дышать. Гадина в його словах дихає. Ном. № 2932. Мовчи та диш! Ном. Над ним воли своїм духом дихали. Чуб. III. 323. Горе ж мені на чужині, — аж мій дух не дише. Мет. 78. важким духом дихати на кого. Словник української мови Грінченка