1. Великий тлумачний словник сучасної мови

довговічний

довгові́чний

-а, -е.

Який триває, існує або здатний існувати протягом багатьох років; багатолітній.

|| Розрахований на довгий час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довговічний — довгові́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. довговічний — Довголітній, багатолітній; (будинок) міцний, збудований надовго. Словник синонімів Караванського
  3. довговічний — Тривалий, тривкий, міцний, непорушний Словник чужослів Павло Штепа
  4. довговічний — див. довгий; старий Словник синонімів Вусика
  5. довговічний — ТРИВА́ЛИЙ (який довго тривав або триває), ДО́ВГИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм., ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, ДОВГОЧА́СНИЙ, ДОВГОВІ́ЧНИЙ, ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ), ЗАТЯЖНИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ПРОДО́ВЖНИЙ розм., ПРОТЯЖНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. довговічний — Довгові́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. довговічний — ДОВГОВІ́ЧНИЙ, а, е. Який триває, існує або здатний існувати протягом багатьох років; багатолітній. За своє довговічне існування Києву доводилося не раз боронитись і бути дощенту зруйнованим (Панч, В дорозі, 1959, 301)... Словник української мови в 11 томах