1. Великий тлумачний словник сучасної мови

документальний

документа́льний

-а, -е.

Який є документом (у 1 знач.).

|| Який ґрунтується на документах (у 1 знач.).

|| Власт. документам (у 1 знач.), такий, як у документах. Документальний фільм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. документальний — документа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. документальний — ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ – ДОКУМЕНТОВАНИЙ Документальний. Який є документом; властивий документу; який грунтується на документах: документальні дані, документальні свідчення, документальна точність, документальний фільм, документальна кінематографія. Пох. Літературне слововживання
  3. документальний — [докумеинтал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. документальний — документа́льний підтверджуваний письмовими доказами, документами; ¤ д. фільм – кінофільм, який створено зніманням дійсних подій. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. документальний — Документа́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. документальний — ДОКУМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. Який є документом (у 1 знач.). Вони [листи] є документальним свідченням тісних органічних зв’язків визначного громадського діяча і письменника Михайла Павлика з прогресивними організаціями українців у Канаді (Літ. газ., 28. Словник української мови в 11 томах