1. Літературне слововживання

документальний

ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ – ДОКУМЕНТОВАНИЙ

Документальний. Який є документом; властивий документу; який грунтується на документах: документальні дані, документальні свідчення, документальна точність, документальний фільм, документальна кінематографія. Пох.: документальність, документально.

Документований. Дієприкм. від документувати: у знач. прикм. – обґрунтований документами: добре документований нарис. Пох.: документованість, документовано.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. документальний — документа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. документальний — [докумеинтал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. документальний — -а, -е. Який є документом (у 1 знач.). || Який ґрунтується на документах (у 1 знач.). || Власт. документам (у 1 знач.), такий, як у документах. Документальний фільм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. документальний — документа́льний підтверджуваний письмовими доказами, документами; ¤ д. фільм – кінофільм, який створено зніманням дійсних подій. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. документальний — Документа́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. документальний — ДОКУМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. Який є документом (у 1 знач.). Вони [листи] є документальним свідченням тісних органічних зв’язків визначного громадського діяча і письменника Михайла Павлика з прогресивними організаціями українців у Канаді (Літ. газ., 28. Словник української мови в 11 томах