доручитель
доручи́тель
-я, ч., фін.
Власник векселя, який доручає банкові здійснити операцію з інкасування векселя.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доручитель — ДОРУЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., фін. Власник векселя, який доручає банкові здійснити операцію з інкасування векселя. Доручитель підписує в присутності нотаріуса два примірники доручення, з яких перший залишається в нотаріальній конторі, а другий видається доручителю (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах