достойно
досто́йно
присл.
1》 Як годиться, як слід; належно.
2》 З достоїнством (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- достойно — досто́йно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- достойно — ДОСТО́ЙНО, присл. 1. Як годиться, як слід; належно. Минуле і сучасне. На кожному кроці його можна порівняти, достойно оцінити великі завоювання нашого народу (Цюпа, Україна.., 1960, 249); В бій не вступайте. Словник української мови в 11 томах
- достойно — Достойно нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати. Мет. 418. Словник української мови Грінченка