достойно

досто́йно

присл.

1》 Як годиться, як слід; належно.

2》 З достоїнством (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. достойно — досто́йно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. достойно — ДОСТО́ЙНО, присл. 1. Як годиться, як слід; належно. Минуле і сучасне. На кожному кроці його можна порівняти, достойно оцінити великі завоювання нашого народу (Цюпа, Україна.., 1960, 249); В бій не вступайте. Словник української мови в 11 томах
  3. достойно — Достойно нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати. Мет. 418. Словник української мови Грінченка