дробовий

дробови́й

-а, -е.

1》 Признач. для стрільби дробом (у 1 знач.). Дробова рушниця.

2》 мат. Який складається з дробу чи містить дріб (у 3 знач.).

Дробове число — дріб, у якому числівник дробу (ціле число) не ділиться без остачі на знаменник (теж ціле число).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дробовий — дробови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дробовий — Дробови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дробовий — ДРОБОВИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для стрільби дробом (у 1 знач.). Дробова рушниця. 2. мат. Який складається а дробу або містить у собі дріб (у 3 знач.). Словник української мови в 11 томах