дробовий
дробови́й
-а, -е.
1》 Признач. для стрільби дробом (у 1 знач.). Дробова рушниця.
2》 мат. Який складається з дробу чи містить дріб (у 3 знач.).
Дробове число — дріб, у якому числівник дробу (ціле число) не ділиться без остачі на знаменник (теж ціле число).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дробовий — дробови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- дробовий — Дробови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дробовий — ДРОБОВИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для стрільби дробом (у 1 знач.). Дробова рушниця. 2. мат. Який складається а дробу або містить у собі дріб (у 3 знач.). Словник української мови в 11 томах