дрюччя

Значення в інших словниках

1. дрюччя — дрю́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. дрюччя — ПАЛІ́ЧЧЯ (збірн. до па́лиця), ДРЮ́ЧЧЯ, ЛОМА́ЧЧЯ, ПАТИ́ЧЧЯ діал. На дні зарослої травою, закиданої перегнилим листям та сухим паліччям ями розпалили (хлопці) вогонь (Ю. Словник синонімів української мови
3. дрюччя — Дрю́ччя і дру́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дрюччя — ДРЮ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до дрюк. Здригнулися комишники, побачивши побитих товаришів, і кинулися навтьоки, підставляючи спини під чумацьке дрюччя (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
5. дрюччя — Дрюччя, -чя с. соб. Толстыя палки. щоб тебе на дрюччі винесли! — Пожеланіе смерти. Г. Барв. 225. Словник української мови Грінченка