1. Великий тлумачний словник сучасної мови

духмяний

духмя́ний

-а, -е.

Який має сильний, приємний запах; ароматний, запашний, пахучий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. духмяний — духмя́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. духмяний — Запашний, запахущий, АРОМАТНИЙ, пахучий, р. духовитий, пахнючий. Словник синонімів Караванського
  3. духмяний — див. пахучий Словник синонімів Вусика
  4. духмяний — ЗАПАШНИ́Й (який має приємний запах), ДУХМЯ́НИЙ, АРОМА́ТНИЙ, ПАХУ́ЩИЙ розм., ЗАПАХУ́ЩИЙ розм., ПАШИ́СТИЙ розм., ПАХУ́ЧИЙ розм., ЗАПАШИ́СТИЙ розм., БЛАГОУХА́ННИЙ книжн., поет., ПАХКИ́Й рідко, ДУХОВИ́ТИЙ рідко. Словник синонімів української мови
  5. духмяний — ДУХМЯ́НИЙ, а, е. Який має сильний, приємний запах; ароматний, запашний, пахучий. Мар’яна зриває духмяну траву… (Шиян, Гроза.., 1956, 485); В людських садах розцвітали духмяні груші (Гур., Новели, 1951, 13); *Образно. Словник української мови в 11 томах