дідуган
дідуга́н
див. дідуга.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дідуган — дідуга́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дідуган — див. дід Словник синонімів Вусика
- дідуган — ДІДУГА́Н, а, ч. Збільш. до дід 2. — А се сліпенький дід (хазяйка показала на столітнього дідугана, що сидів на покуті, схиливши бідолашну свою голову на груди) (Стор., І, 1957, 79); Вийшов і сам хазяїн. Здоровенний вусатий дідуган (Є. Кравч., Квіти.. Словник української мови в 11 томах
- дідуган — Дідуга, -ги, дідуган, -на м. ув. отъ дід. Ой ти — старий дідуга, ізігнувся як дуга. н. п. Старий уже був дуже дідуган той Грива. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201). Зустрічає по дорозі діда. Такий сивий дідуган, а борода зовсім біла аж до пояса. Рудч. Ск. II. 79. Словник української мови Грінченка