1. Великий тлумачний словник сучасної мови

журіння

журі́ння

-я, с.

Почуття смутку, скорботи, туги.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. журіння — журі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. журіння — див. сум Словник синонімів Вусика
  3. журіння — Журі́ння, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. журіння — ЖУРІ́ННЯ, я, с. Почуття смутку, скорботи, туги. Єсть у мене, братику, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння (Сл. Гр.); — А що по журінню? Не що воно порадить! Не лад і журитись (Вовчок, І, 1955, 166). Словник української мови в 11 томах
  5. журіння — Журіння, -ня с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249. Словник української мови Грінченка