заблудити
заблуди́ти
-уджу, -удиш, док.
1》 Збитися з правильного напрямку, втратити просторову орієнтацію.
2》 Випадково зайти куди-небудь, приблукати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заблудити — заблуди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заблудити — ЗАБЛУДИ́ТИ (загубити правильний напрямок руху, втратити просторову орієнтацію), ЗАБЛУДИ́ТИСЯ, ЗАБЛУКА́ТИ, ЗБЛУКА́ТИ розм., ЗБЛУДИ́ТИ рідко, ЗБЛУДИ́ТИСЯ рідко, ЗАБЛУКА́ТИСЯ рідко, ЗБЛУКА́ТИСЯ рідко, ЗАПЛУ́ТАТИСЯ рідко; ЗБИ́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
- заблудити — ЗАБЛУДИ́ТИ, уджу́, у́диш, док. 1. Збитися з правильного напрямку, втратити просторову орієнтацію. Чи винна ж голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? Сумує, воркує, білим світом нудить, Літає, шукає, дума — заблудив (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- заблудити — Заблуди́ти, -джу́, -диш гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу. Рудч. Ск. II. 101. Словник української мови Грінченка