завойовницький

завойо́вницький

-а, -е.

Спрямований на підкорення силою війська країн, поневолення народів; загарбницький.

|| Який здійснює завоювання (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завойовницький — завойо́вницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. завойовницький — ЗАГА́РБНИЦЬКИЙ (перев. про політику, війну і т. ін. — який здійснюється з метою загарбання), ЗАГА́РБНИЙ рідше, ЗАВОЙО́ВНИЦЬКИЙ, АГРЕСИ́ВНИЙ, ГРАБІ́ЖНИЙ підсил., ГРАБІ́ЖНИЦЬКИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  3. завойовницький — ЗАВОЙО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Спрямований на підкорення силою війська країн, поневолення народів; загарбницький. Він [Т. Шевченко] вважав, що у завойовницькій політиці Польщі щодо України були винні поміщики, ксьондзи та королі (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах