завойовницький

ЗАГА́РБНИЦЬКИЙ (перев. про політику, війну і т. ін. — який здійснюється з метою загарбання), ЗАГА́РБНИЙ рідше, ЗАВОЙО́ВНИЦЬКИЙ, АГРЕСИ́ВНИЙ, ГРАБІ́ЖНИЙ підсил., ГРАБІ́ЖНИЦЬКИЙ підсил., ЗАВОЙО́ВНИЙ рідко; ІНТЕРВЕНЦІОНІ́СТСЬКИЙ, АНЕКСІОНІ́СТСЬКИЙ, ЕКСПАНСІОНІ́СТСЬКИЙ. Хай квітне злагода і праця На всіх полях, в усіх серцях, Щоб у труді святім змагаться, А не в загарбницьких боях! (М. Рильський); Скобелєв був добросовісним виконавцем завойовницької політики царського уряду Росії (І. Ле); Агресивні війни; Анексіоністська політика.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завойовницький — завойо́вницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. завойовницький — -а, -е. Спрямований на підкорення силою війська країн, поневолення народів; загарбницький. || Який здійснює завоювання (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завойовницький — ЗАВОЙО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Спрямований на підкорення силою війська країн, поневолення народів; загарбницький. Він [Т. Шевченко] вважав, що у завойовницькій політиці Польщі щодо України були винні поміщики, ксьондзи та королі (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах