загадування
зага́дування
-я, с.
1》 Дія за знач. загадувати.
2》 Завдання, наказ, розпорядження.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загадування — зага́дування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- загадування — див. ворожіння Словник синонімів Вусика
- загадування — ЗАВДА́ННЯ (справа, доручена комусь для виконання), НАРЯ́Д, ЗАГА́ДУВАННЯ, ЗАДА́ЧА розм. рідше, ЗА́ГАД розм. рідко, ЗА́ГАДКА розм. рідко; ДОРУ́ЧЕННЯ (більш конкретне завдання). Словник синонімів української мови
- загадування — Зага́дування, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- загадування — ЗАГА́ДУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зага́дувати. Пізніше корила [Любов Прохорівна] себе за ці рецидиви старих залишків віри у сни, в загадування на щастя (Ле, Міжгір’я, 1953, 399); Валують собаки, скрізь по селу чути владне, горлате загадування... Словник української мови в 11 томах
- загадування — Зага́дування, -ня с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе. Словник української мови Грінченка