загадування
Зага́дування, -ня
с.
1) Задумываніе.
2) Приказываніе, распоряженіе.
3) Загадываніе.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загадування — зага́дування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- загадування — див. ворожіння Словник синонімів Вусика
- загадування — -я, с. 1》 Дія за знач. загадувати. 2》 Завдання, наказ, розпорядження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загадування — ЗАВДА́ННЯ (справа, доручена комусь для виконання), НАРЯ́Д, ЗАГА́ДУВАННЯ, ЗАДА́ЧА розм. рідше, ЗА́ГАД розм. рідко, ЗА́ГАДКА розм. рідко; ДОРУ́ЧЕННЯ (більш конкретне завдання). Словник синонімів української мови
- загадування — Зага́дування, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- загадування — ЗАГА́ДУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зага́дувати. Пізніше корила [Любов Прохорівна] себе за ці рецидиви старих залишків віри у сни, в загадування на щастя (Ле, Міжгір’я, 1953, 399); Валують собаки, скрізь по селу чути владне, горлате загадування... Словник української мови в 11 томах