загвинчувати
загви́нчувати
-ую, -уєш, недок., загвинтити, -нчу, -нтиш, док., перех.
Закріплювати або доводити що-небудь до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загвинчувати — загви́нчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- загвинчувати — див. нагвинчувати, розгвинчувати Словник чужослів Павло Штепа
- загвинчувати — ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИ діал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док. Словник синонімів української мови
- загвинчувати — ЗАГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., перех. Закріплювати або доводити що-небудь до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою. Микола Стрепет.. Словник української мови в 11 томах