1. Словник синонімів української мови

загвинчувати

ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИ діал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док.: загвинти́ти, закрути́ти, підгвинти́ти, підкрути́ти, підтягти́. Єгор Шульга з своїми друзями-комсомольцями на телефонних стовпах загвинчував фарфорові ізолятори (А. Шиян); Серьожка пролежав півдня під машиною, спочатку відкручуючи ключем якусь першу-ліпшу гайку, а потім знову закручуючи її (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загвинчувати — загви́нчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загвинчувати — -ую, -уєш, недок., загвинтити, -нчу, -нтиш, док., перех. Закріплювати або доводити що-небудь до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загвинчувати — див. нагвинчувати, розгвинчувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. загвинчувати — ЗАГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., перех. Закріплювати або доводити що-небудь до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою. Микола Стрепет.. Словник української мови в 11 томах