1. Словник синонімів української мови

загибати

ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал., ЗАГИ́БНУТИ рідко; ПОЛЯГТИ́, ЛЯГТИ́, УПА́СТИ (ВПА́СТИ), ПА́СТИ (у бою); ВИ́ГИНУТИ (про всіх або багатьох). — Недок.: ги́нути, загиба́ти, погиба́ти, пропада́ти, накрива́тися, згиба́ти, ги́бнути, ляга́ти, па́дати, вигиба́ти. Загинув у бою командир їхнього загону.., а вони оце лише чудом врятувалися в морі (О. Гончар); Краще згинути на полі, Ніж конати у неволі (дума); Так загинь же, дух фашистської орди, Ізгинь і не плямуй людини совість (П. Тичина); Не знаю, як я опинивсь у холодній.. і там трохи не пропав, не ївши, не пивши (Г. Квітка-Основ'яненко); — Молю Бога, коли буде хлоп'ятко, то щоб на його (панича) було схоже. Не дасть же він занапаститись своїй дитині?.. (Панас Мирний); Ми як форсували Дунай взимку по тонкій кризі, то доводилось за руки братися.. А якби поодинці рушили, ..то багато хто з нас накрився б... (О. Гончар); Загиб (Михайло) через утрату крові (О. Кобилянська); Часто мені сняться бої, де полягли друзі мої (Д. Луценко); Людей немало в тій війні лягло (М. Рильський). — Пор. уме́рти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загибати — загиба́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. загибати — див. зникати Словник синонімів Вусика
  3. загибати — (у бою) гинути, умирати, класти голову <�голови>; (- слід) зникати, |за|пропадати, щезати, жм. ізслизати; (свідомо) іти на смерть <�хрест>; (- цвіт) нищитися, руйнуватися; док. Словник синонімів Караванського
  4. загибати — -аю, -аєш, недок., загинути і рідко загибнути, -ну, -неш; мин. ч. загинув, рідко загиб і загибнув, -ла, -ло; док. 1》 Умирати, гинути, зазвичай передчасно (від нещасного випадку, в бою і т. ін.). || Втрачати сили, здоров'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. загибати — Вигинати, вигнути, повигинати, загинати, загнути, позагинати, згинати, зігнути, позгинати, нагинати, нагнути, понагинати, обгинати, обігнути, огинати, огнути, перегинати, перегнути, поперегинати, пригинати, пригнути, попригинати, угинати, угнути, повгинати, див. згибати, нагибати Словник чужослів Павло Штепа
  6. загибати — ЗАГИБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАГИ́НУТИ і рідко ЗАГИ́БНУТИ, ну, неш; мин. ч. заги́нув, рідко заги́б і заги́бнув, ла, ло; док. 1. Умирати, гинути, звичайно передчасно (від нещасного випадку, в бою і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
  7. загибати — Загиба́ти, -ба́ю, -єш сов. в. заги́бнути, -ну, -неш, гл. Погибать, погибнуть, пропадать, пропасть. Горе з жінкою-бідою вік каратами — що маю робити! — мушу загибати! Камен. у. Словник української мови Грінченка