загилити

загили́ти

-илю, -илиш, док.

1》 перех. Ударити палицею м'яч, підкидаючи його (під час гри в гилку).

2》 перех., неперех. і без додатка, перен., розм. З силою вдарити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загилити — загили́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загилити — див. вдарити; кидати Словник синонімів Вусика
  3. загилити — ЗАГИЛИ́ТИ див. заги́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. загилити — ПРИЗНАЧА́ТИ (ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідко) (ціну за певний товар, якусь послугу тощо), ПРОСИ́ТИ, ПРА́ВИТИ, ЗАПРАВЛЯ́ТИ, ГИЛИ́ТИ (надто високу ціну). — Док.: призна́чити, запроси́ти, запра́вити, загили́ти. Словник синонімів української мови
  5. загилити — ЗАГИЛИ́ТИ, илю́, и́лиш, док. 1. перех. Ударити палицею м’яч, підкидаючи його (при грі в гилку). 2. перех., неперех. і без додатка, перен., розм. З силою вдарити. [Провожатий:] А навіщо ж розбійника посилають з одним чоловіком?.. Словник української мови в 11 томах
  6. загилити — Загилити см. загилювати. Словник української мови Грінченка