1. Великий тлумачний словник сучасної мови

загроза

загро́за

-и, ж.

1》 Груба, зухвала обіцянка заподіяти яке-небудь зло, неприємність; погрожування, нахваляння.

|| жарт., рідко. Обіцянка зробити що-небудь незвичайне, на диво комусь.

2》 чого. Можливість або неминучість виникнення чогось небезпечного, прикрого, тяжкого для кого-, чого-небудь.

3》 Те, що може заподіювати яке-небудь зло, якусь неприємність.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загроза — загроза , род. загрози, мн. загрози, род. мн. загроз потенційно можлива будь-яка несприятлива дія на інформацію, що може призвести до порушень хоча б одної з фундаментальних властивостей захищеної інформації. Фізико-технічний словник-мінімум
  2. загроза — загро́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. загроза — (словесна) погроза, погрожування, нахваляння, грозьба; (прикрощів) небезпека; (постійна) о. Дамоклів меч, приспаний вулькан; фр. чорні хмари. Словник синонімів Караванського
  4. загроза — НЕБЕЗПЕ́КА (можливість якогось нещастя, лиха, катастрофи); ЗАГРО́ЗА, ГРОЗА́ підсил. (можливість або неминучість виникнення нещастя, лиха і т. ін.); РИ́ЗИК (РИСК рідше) (усвідомлювана можлива небезпека); ТРИВО́ГА (стан небезпеки, що вимагає активних дій). Словник синонімів української мови
  5. загроза — Загро́за, -зи; -гро́зи, -ро́з Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. загроза — ЗАГРО́ЗА, и, ж. 1. Груба, зухвала обіцянка заподіяти яке-небудь зло, неприємність; погрожування, нахваляння. Серед погоні однак помітне було якесь замішання. Словник української мови в 11 томах