задушевний

задуше́вний

-а, -е.

Пройнятий щирістю, сердечною теплотою, відвертістю.

|| Приязний, чуйний, добрий (про людину). Задушевний хлопець.

|| Особистий, інтимний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задушевний — задуше́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. задушевний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  3. задушевний — Щирий, щиренький, щиросердний, щиросердий Словник чужослів Павло Штепа
  4. задушевний — БЛИЗЬКИ́Й (про товариша, приятеля і т. ін.), ДО́БРИЙ, ХОРО́ШИЙ, ЩИ́РИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ підсил., СЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ІНТИ́МНИЙ підсил. рідше; БЛИ́ЖНІЙ заст. (перев. при більшому ступені близькості). Словник синонімів української мови
  5. задушевний — ЗАДУШЕ́ВНИЙ, а, е. Пройнятий щирістю, сердечною теплотою, відвертістю. Чулися задушевні розмови, пісні (Хотк., II, 1966. 193); Микола Нагнибіда — поет старшого покоління, .. Словник української мови в 11 томах