1. Великий тлумачний словник сучасної мови

задушливий

заду́шливий

-а, -е.

1》 З жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний.

|| З важким, спертим, бідним на кисень повітрям.

2》 Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить.

|| Який неприємно діє на органи дихання, отруює їх. Задушливі гази.

3》 перен. Який давить, пригнічує (про нестерпні умови життя).

4》 Який буває у хворого на задуху (у 4 знач.); здавлений, глухий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задушливий — заду́шливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. задушливий — ЗАДУШНИЙ (день) душний; (газ) отруйливий, отруйний; (- оточення) П. гнітючий. Словник синонімів Караванського
  3. задушливий — [задушлиевией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. задушливий — ДУ́ШНИ́Й (про повітря високої температури, насичене вологою, випарами; з таким повітрям), ЗАДУ́ШЛИВИЙ, ЗА́ДУ́ШНИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ рідше, ПАРКИ́Й, ПАРНИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  5. задушливий — ЗАДУ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. З жарким, перегрітим повітрям, насиченим випаруваннями; душний. День був задушливий.. Південне сонце, червоне та палюче, як розпечена сталь, гарячими бризками поливало греблю (Коцюба, Нові береги, 1959, 288)... Словник української мови в 11 томах