1. Великий тлумачний словник сучасної мови

закуритися

закури́тися

I див. закурюватися.

II -иться і закурітися, закуриться і рідко закуріється, док.

1》 Почати диміти, виділяти дим; задиміти.

|| безос.

|| Запарувати.

2》 Огорнутися здійнятою курявою, здійнятим із землі снігом і т. ін.

|| Оповитися, огорнутися чим-небудь (туманом, млою і т. ін.).

3》 Здійматися в повітря, стелитися, витися над землею (про дим, куряву, сніг і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закуритися — закури́тися 1 дієслово доконаного виду закоптитися закури́тися 2 дієслово доконаного виду почати димітися рідко Орфографічний словник української мови
  2. закуритися — ГАРТУВА́ТИСЯ (ставати морально й фізично стійким), ЗАГАРТО́ВУВАТИСЯ, ЗАКУ́РЮВАТИСЯ розм. — Док.: загартува́тися, закури́тися. Катерина.. підставила плечі під тугі струмені. — Треба гартуватись, — подумала.. Словник синонімів української мови
  3. закуритися — ЗАКУРИ́ТИСЯ¹ див. заку́рюватися. ЗАКУРИ́ТИСЯ², и́ться і ЗАКУРІ́ТИСЯ, закури́ться і рідко закурі́ється, док. 1. Почати диміти, виділяти дим; задиміти. Солома закурилась, потім спалахнула вогнем. Василько витяг до вогню руки… (Панч, Син Таращ. Словник української мови в 11 томах
  4. закуритися — Закурюватися, -рююся, -єшся сов. в. закури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Начинать, начать дымить, задымиться. Занялось хати, перекинуло вогонь на другу, — он уже й та закурилася. бодай тобі закурилось. Бранное пожеланіе пожара. Словник української мови Грінченка