1. Великий тлумачний словник сучасної мови

залепетати

залепета́ти

-ечу, -ечеш, док.

1》 Почати лепетати, говорити невиразно, нескладно (перев. про дітей).

|| Почати швидко говорити, іноді підлесливо, запобігливо.

2》 перен. Зашелестіти, тихо зашуміти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залепетати — залепета́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. залепетати — ЗАЛЕПЕТА́ТИ, ечу́, е́чеш, док. 1. Почати лепетати, говорити невиразно, нескладно (перев. про дітей). Дівчинка, поклавши голівку на плече матері, міцно обхопила її шию своїми рученятами й залепетала: — Моя мама, моя мама (Коцюба, Нові береги, 1959... Словник української мови в 11 томах
  3. залепетати — Залепета́ти, -печу́, -чеш гл. Залепетать. Словник української мови Грінченка