1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заникувати

зани́кувати

-ую, -уєш, недок., заникнути, -ну, -неш, док., діал.

Заходити, навідуватись куди-небудь на короткий час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заникувати — зани́кувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. заникувати — ЗАНИ́КУВАТИ², ую, уєш, недок., ЗАНИ́КАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Ховати що-небудь від когось у потаємне місце. Ну зваж пару кіл [кілограмів], моя десь гроші заникала (Є. Пашковський). Словник української мови у 20 томах
  3. заникувати — ЗАХО́ДИТИ (приходити куди-небудь, до кого-небудь ненадовго, мимохідь), ЗАБІГА́ТИ розм., ЗАВЕРТА́ТИ розм., ЗАСКА́КУВАТИ розм., ЗАЛІТА́ТИ розм., ЗАНИ́КУВАТИ діал. — Док.: зайти́, забі́гти, заверну́ти, заско́чити, залеті́ти, зани́кнути. Словник синонімів української мови