1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заповідний

запові́дний

-а, -е.

1》 Який зберігається у первісному стані; незайманий.

|| Який перебуває під охороною держави.

2》 Те саме, що заповітний 1), 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заповідний — запові́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. заповідний — Запові́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. заповідний — ЗАПОВІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який зберігається у первісному стані; незайманий. Ой, гори, гори, золоті верхів’я!.. Невже мені не суджено дістатись на ваші заповідні високості? (Л. Укр., І, 1951, 196); Їде опівдні Софія степом безлюдним, абсолютно заповідним. Словник української мови в 11 томах