1. Великий тлумачний словник сучасної мови

запор

запо́р

-у, ч., мед.

Недостатнє або нерегулярне, із затримкою, випорожнення кишечника.

Аліментарні запори — запори, зумовлені характером їжі (легко засвоювана), що не має подразнюючої дії на кишечник.

Гіподинамічні запори — запори, зумовлені недостатньою фізичною активністю.

Запальні запори — запори, які розвиваються при запальних захворюваннях товстої і тонкої кишок.

Медикаментозні запори — вид токсичних запорів, зумовлених прийомом лікарських засобів.

Токсичні запори — запори, зумовлені токсичною дією отрут.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запор — Замок, колодка, засув, защіпка, див. запірка Словник чужослів Павло Штепа
  2. запор — запо́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. запор — А, ч. Автомобіль «Запорожець». І запор преться — йому куди ж проти мерсюка?! Словник сучасного українського сленгу
  4. запор — ЗАПО́Р, у, ч., мед. Недостатнє або нерегулярне, з затримкою, випорожнення кишечника. Клінічна картина хронічного коліту характеризується поносами, які чергуються іноді з запорами (Лікар. експертиза.., 1958, 50). Словник української мови в 11 томах