запорука

Значення в інших словниках

1. запорука — ЗАПОРУКА – ПОРУКА Запорука. Запевнення, гарантія в чомусь; джерело, основа, які забезпечують що-небудь. – Якщо ти її так кохаєш, – хай вона завжди буде з тобою.. Це запорука того, що колись вона стане твоєю дружиною (З. Літературне слововживання
2. запорука — Запевнення, гарантія, порука, р. зарука. Словник синонімів Караванського
3. запорука — [запоурука] -кие, д. і м. -уц'і Орфоепічний словник української мови
4. запорука — запору́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
5. запорука — ГАРА́НТІЯ (умови, що забезпечують успіх чого-небудь; зобов'язання в чому-небудь), ЗАПЕ́ВНЕННЯ, ЗАПОРУ́КА, ПОРУ́КА, ЗАРУ́КА розм., ПОРУ́ЧНИЦТВО розм.; РЕ́ВЕРС книжн. (письмова). Видавництво краще було б вести на товариські гроші,.. Словник синонімів української мови
6. запорука — ЗАПОРУ́КА, и, ж. 1. Запевнення, гарантія в чому-небудь; порука. Де запорука, що згодом Гасом, не зрадить її так само, як він зараз зраджує Назлі-ханум (Тулуб, Людолови, II, 1957, 353); // Доказ, свідчення чого-небудь. Неприємне почуття зникло. Словник української мови в 11 томах