1. Великий тлумачний словник сучасної мови

запікати

запіка́ти

-аю, -аєш, недок., запекти, -ечу, -ечеш, док.

1》 перех. Пекти в печі, духовці до утворення шкуринки на поверхні страви.

|| перен. Сильно гріючи, обпалювати (зазвичай про сонце).

2》 тільки док., неперех. Почати пекти (про дію вогню, жару і т. ін.).

3》 тільки док., перех. і неперех. Викликати відчуття болю, схоже на те, що виникає від дії вогню, жару.

|| у сполуч. зі сл. жаль, досада і т. ін., перен. Почати викликати тяжкі болісні переживання.

|| безос., у сполуч. зі сл. у грудях, коло серця і т. ін. Стало комусь дуже важко, болісно.

4》 тільки док., перех., перен., розм. Вирядити, запровадити кого-небудь кудись (зазвичай проти волі).

|| Засадити до в'язниці.

5》 перех., діал. Розпалювати (люльку).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запікати — запіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. запікати — ЗАПІ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати пікати. – Це правда, що туди привезли три роботи з Японiї, дак один згорiв, другий запікав i зупинився, а третiй втiк назад у Японiю? (В. Яворівський). Словник української мови у 20 томах
  3. запікати — Запіка́ти, -піка́ю, -піка́єш; запекти́, -печу́, -пече́ш, -печу́ть; запі́к, -пекла́, -пекли́; запі́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. запікати — ЗАПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док. 1. перех. Пекти в печі, духовці до утворення шкуринки на поверхні страви. Спокусливо тягло запахом страв, що їх вміла варити, пражити, запікати попадя (Чендей, Птахи.. Словник української мови в 11 томах
  5. запікати — Запіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. запекти, -чу, -че́ш, гл. Запекать, запечь. Неначе згага запекла. Шевч. 402. Запікають товсті стегна (теличі), обід спорадили. Рудан. І. 75. Словник української мови Грінченка