засліплювати
заслі́плювати
-юю, -юєш і засліпляти, -яю, -яєш, недок., засліпити, -сліплю, -сліпиш; мн. засліплять; док., перех.
1》 Псуючи зір, очі, робити сліпим кого-небудь.
|| Спрямовуючи яскраве світло в очі або засипаючи, заліплюючи їх чим-небудь, позбавляти людину можливості добре бачити.
|| безос.
|| розм. Закривати, робити непрозорим або невидним.
2》 перен. Вражати красою, блиском і т. ін.
3》 перен. Позбавляти здатності правильно розуміти що-небудь, розбиратися в чомусь. Засліплювати очі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засліплювати — заслі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- засліплювати — Сліпити; (розкішшю) вдаряти в очі, аж за очі хапати. Словник синонімів Караванського
- засліплювати — заслі́плювати / засліпи́ти о́чі чиї, кому. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити, правильно сприймати і оцінювати дійсність. Що затьмарює їм душу, що засліплює очі? Те саме, що й до війни. Якийсь дефект виховання і стилю нашого життя. Фразеологічний словник української мови
- засліплювати — СЛІПИ́ТИ (про яскраве світло чого-небудь — заважати добре бачити), ЗАСЛІ́ПЛЮВАТИ, ЗАСЛІПЛЯ́ТИ, ОСЛІ́ПЛЮВАТИ, ОСЛІПЛЯ́ТИ рідше. — Док.: засліпи́ти, осліпи́ти. Хоч сонце сліпить, але я бачу, що ми таки пливемо (М. Словник синонімів української мови
- засліплювати — Заслі́плювати, -люю, -плюєш і засліпля́ти, -пля́ю, -пля́єш; засліпи́ти, -плю́, -лі́пиш, -лі́плять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- засліплювати — ЗАСЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ЗАСЛІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАСЛІПИ́ТИ, сліплю́, слі́пиш; мн. заслі́плять; док., перех. 1. Псуючи зір, очі, робити сліпим кого-небудь. І фашисти ясні очі Засліпили Ворокуті… (Нагн., Вибр. Словник української мови в 11 томах