1. Великий тлумачний словник сучасної мови

застояний

засто́яний

-а, -е.

1》 Який застоявся на одному місці, затерп від довгого стояння.

2》 Який довго був без руху, без роботи.

3》 Який довго не висихав, не витікав.

4》 Який має поганий запах, смак; спертий, зіпсований (про повітря, воду).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застояний — засто́яний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. застояний — Застоялий, нерухомий; (- воду) затхлий, прогнилий; (- повітря) важкий, зіпсутий, задушливий, затхлий. Словник синонімів Караванського
  3. застояний — ЗА́ТХЛИЙ (сповнений неприємного запаху), ЗАСТО́ЯНИЙ, СПЕ́РТИЙ, ЗАСТОЯ́ЛИЙ рідко; ГНИЛИ́Й (про воду, водойми). Павло побрів критими сходами затхлого підземелля на свіже повітря (В. Кучер); У тісній хатині смерділо застояною гнилою вогкістю (П. Словник синонімів української мови
  4. застояний — Засто́яний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. застояний — ЗАСТО́ЯНИЙ, рідко ЗАСТОЯ́ЛИЙ, а, е. 1. Який застоявся на одному місці, затерп від довгого стояння. Велике тіло [народу] розросталося, наче простувало застояні ноги, затерплі руки (Коцюб., II, 1955, 73). 2. Який довго був без руху, без роботи. Словник української мови в 11 томах
  6. застояний — Застояний, -а, -е Застоявшійся. Застояні стіжки, аж погнила солома. Камен. у. Словник української мови Грінченка