1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заторохтіти

заторохті́ти

-хчу, -хтиш, док.

1》 Почати торохтіти, утворюючи переривчасті звуки.

|| у що, чим і по чому. Гучно і ритмічно застукати.

2》 перен., розм. Заговорити дуже швидко, скоромовкою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заторохтіти — заторохті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заторохтіти — ЗАТОРОХТІ́ТИ, хчу́, хти́ш, док. 1. Почати торохтіти, утворюючи переривчасті звуки. Намисто заторохтіло, мов горох, розкотившись по долівці (Коцюб., І, 1955, 72); Десь недалеко заторохтів кулемет (Довж., І, 1958, 135); // безос. Словник української мови в 11 томах
  3. заторохтіти — Заторохті́ти, -чу́, -ти́ш гл. 1) = заторохкотіти. Заторохтів возом по бурку. 2) Быстро и громко заговорить. «Січовик! січовик!» заторохтіли молодиці. Стор. МПр. 52. Тіточко, голубочко! — заторохтіла та, — пустіть її. Мир. Пов. І. 139. Словник української мови Грінченка