затримка
затри́мка
-и, ж.
1》 Дія за знач. затримати.
2》 Припинення на який-небудь час дії, руху і т. ін. Затримка на лінії зв'язку.
Без затримки — негайно, не зупиняючись.
За одним затримка — не вистачає кого-, чого-небудь.
3》 У психіатрії – короткочасні, спонтанні перерви (зупинки) у перебігу психічних процесів, в основному в мисленні.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затримка — за́три́мка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- затримка — див. перешкода Словник синонімів Вусика
- затримка — ЗВОЛІКА́ННЯ (затримка з виконанням, завершенням чого-небудь), ТЯГАНИ́НА, ЗАТЯ́ЖКА, ПРОВОЛО́КА розм., ВІДВОЛО́КА діал., МНИ́ХИ мн., діал., зневажл. Узявши слово, Морозицький дорікнув ученим за зволікання з відповідями й рекомендаціями (О. Словник синонімів української мови
- затримка — ЗАТРИ́МКА, и, ж. 1. Дія за знач. затри́мати. Треба було вчасно з’явитись на явочну квартиру. Несподівана затримка нервувала (Доич., II, 1956, 100); Лузгін стисло виклав суть справи. Словник української мови в 11 томах