затримка

ЗВОЛІКА́ННЯ (затримка з виконанням, завершенням чого-небудь), ТЯГАНИ́НА, ЗАТЯ́ЖКА, ПРОВОЛО́КА розм., ВІДВОЛО́КА діал., МНИ́ХИ мн., діал., зневажл. Узявши слово, Морозицький дорікнув ученим за зволікання з відповідями й рекомендаціями (О. Лупій); Затяжка війни (1-ї світової), суперечності серед вищого командування, .. великі втрати в людях викликали незадоволення серед народу (В. Гжицький); (Вісванітра:) Із свого дому і з усього краю Ти з жінкою своєю й сином маєш Ще нині геть іти без відволоки (І. Франко); — Покинь трихи та мнихи та приньмайсь (берись) за діло (Г. Квітка-Основ'яненко). — Пор. за́три́мка.

ЗА́ТРИ́МКА (тимчасове припинення дії, руху, ходу, розвитку, процесу і т. ін.), ЗАДЕ́РЖКА розм., ЗАМИ́НКА розм., ЗАМІ́ШКА розм., ЗАГА́ЙКА розм., ГА́ЯНКА розм., ЗАБА́РА заст., ГА́ЙКА рідко; ПРОСТІ́Й (вимушена, непередбачена затримка); ПЕРЕБО́Ї мн. (з періодичним повторенням). Всі гармати були розчохлені, механізми працювали без затримки, снаряди лежали біля гармат (В. Кучер); Вона.. завжди з'являлася там, де щось не ладилося, де виникала якась заминка (В. Кучер); — Твоя, сину, покійна баба правду казала: "пішки — не буде замішки"... (Остап Вишня); Військові регулювальники на перехрестях без загайки пропускали попелястого мерседеса (П. Загребельний); Пізно приїхали, бо трапилась гаянка: вісь зламалась (Словник Б. Грінченка); Всяка ж забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою (М. Старицький); Радіотрансляційний вузол працював з перебоями (В. Кучер). — Пор. зволіка́ння.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затримка — за́три́мка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. затримка — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. затримка — -и, ж. 1》 Дія за знач. затримати. 2》 Припинення на який-небудь час дії, руху і т. ін. Затримка на лінії зв'язку. Без затримки — негайно, не зупиняючись. За одним затримка — не вистачає кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. затримка — ЗАТРИ́МКА, и, ж. 1. Дія за знач. затри́мати. Треба було вчасно з’явитись на явочну квартиру. Несподівана затримка нервувала (Доич., II, 1956, 100); Лузгін стисло виклав суть справи. Словник української мови в 11 томах