заходити
I зах`одити-джу, -диш, недок., зайти, зайду, зайдеш, док.
1》 неперех.Ідучи, потрапляти куди-небудь, проникати в середину або вступати в межі чогось; входити.
|| Приходити, забігати куди-небудь ненадовго, мимохідь; відвідувати кого-небудь, навідуватися до когось.
|| за ким – чим, рідше по кого – що. Приходити куди-небудь із метою забрати з собою когось, щось.
|| Пливти, припливати куди-небудь.
|| Вклинюватися, входити якоюсь частиною в що-небудь або в межі чогось.
|| рідко. Проходити в що-небудь, куди-небудь, маючи відповідний розмір. Заходити в пази.
|| розм. Проникати куди-небудь (про тепло, холод, світло і т. ін.).
|| діал. Долинати (про звуки).
|| безос. Заходити у безвихідь.
2》 неперех. Наближатися до кого-, чого-небудь, обходячи його з боків і ззаду.
|| на що. Розвертатися півколом, ідучи на посадку, на бомбардування і т. ін. (про літак).
|| перех., діал. Обходити, перетинаючи шлях.
|| перен., розм. Під час розмови вдаватися до різних підходів, хитрощів, щоб викликати співрозмовника на відвертість.
3》 неперех. Ідучи, їдучи і т. ін., віддалятись од чого-небудь на велику відстань, потрапляти кудись далеко.
4》 неперех., за що. Ховатися за що-небудь.
5》 неперех. Спускатися за лінію обрію (про небесні світила).
6》 неперех. Виникати, починатися (про розмову, сварку).
|| безос.
|| Наставати, надходити (про час, свята, пори року і т. ін.).
|| на кого, розм. Нападати (про хвороби).
7》 тільки док., неперех., розм. Відбутися, статися.
8》 неперех., з ким, розм. Вступати у стосунки, мати з ким-небудь щось спільне.
9》 неперех., з інфін., розм. Починати що-небудь робити.
|| у що. Вступати в розмову, суперечку і т. ін.
10》 тільки 3 ос., неперех., за що, перен., розм. Тривати, діяти і т. ін. безперебійно.
|| Зберігатися довше, ніж намічалося.
11》 тільки 3 ос., неперех., перен., розм. Застилатися або наповнюватися чим-небудь.
12》 тільки недок., перех. і коло кого – чого, діал. Доглядати кого-, що-небудь.
II заход`ити-ходжу, -ходиш, док.
1》 неперех. Почати ходити вперед і назад; закрокувати.
|| Швидко зарухатися, перев. під час роботи (про руки, предмети в руках).
|| Почати рухатися якою-небудь поверхнею (про інструменти, предмети спеціального призначення).
|| Почати швидко перебігати з одного об'єкта на інший (про очі, погляд).
|| перен. Почати передаватися, переходити з уст в уста (про вісті, чутки і т. ін.).
2》 неперех. Захитатися, заколиватися (від поштовху, струсу, певного руху і т. ін.).
|| Затремтіти, задрижати.
3》 неперех. Почати обертатися по колу; закружляти.
|| Замиготіти, то з'являючись, то зникаючи.
4》 неперех., рідко. Почати прискорено битися; закалатати (про серце).
5》 перех., розм. Згубити, втратити що-небудь, десь ходячи.
Значення в інших словниках
- заходити — (з ким) — вступати в стосунки [II] — ходити коло когось, піклуватися [V] — заходити собі світа (120): давати собі раду [MО,V] Словник з творів Івана Франка
- заходити — захо́дити дієслово недоконаного виду заходи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заходити — Захо́дити. Полягати (в чомусь). Одна ріжниця заходить в тім, що Райфазенові каси виплачують відсотки від уділів і вкладок (Б., 1895, 2, 2) // пол. Українська літературна мова на Буковині
- заходити — Входити, увіходити, ур. вступати; (до кого) приходити, забігати, вчащати, відвідувати кого, переступати поріг чий; (далеко) забрідати; (у порт) МР. запливати; ОК уклинюватися i style="color:green">н. Словник синонімів Караванського
- заходити — див. ходити Словник синонімів Вусика
- заходити — голова́ (іде́ (хо́дить) / пішла́ (заходи́ла)) о́бертом (кру́гом, хо́дором і т. ін.) чия, у кого, кому і без додатка. 1. У кого-небудь виникає стан запаморочення (від хвороби, болю, голоду і т. ін.). Вікторія не може підвести руки. Фразеологічний словник української мови
- заходити — ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ) (біжучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАБІГА́ТИ, ВЛІТА́ТИ розм. — Док.: вбі́гти (убі́гти), забі́гти, влеті́ти, вшеле́патися (ушеле́патися) фам. Уляна вбігає в кам'яницю (М. Словник синонімів української мови
- заходити — Захо́дити, -хо́джу, -хо́диш; захо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заходити — ЗАХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ЗАЙТИ́, зайду́, за́йдеш, док. 1. неперех. Ідучи, потрапляти куди-небудь, проникати в середину або вступати в межі чогось; входити. От заходить у ворота Череда гладких корів (Вирган, В розп. Словник української мови в 11 томах
- заходити — Заходыты, -джу, -дышъ с. в. зайты, -йду, -деш, гл. 1) Заходить, зайти (куда). Отъ вона заходить въ ту хату. Рудч. Та йшов козак до дивчыни, зайшов до вдовыци. Мет. 53. 2) — за що. Заходить, зайти за что-либо. Уже зайшла за ліс, — не видко вже. Словник української мови Грінченка