1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заіржавілий

заіржа́вілий

заржавілий, -а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до заіржавіти, заржавіти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заіржавілий — заіржа́вілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заіржавілий — ЗАІРЖА́ВІЛИЙ, ЗАРЖАВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заіржаві́ти, заржаві́ти; // У знач. прикм. Дівча довго вовтузилося біля заіржавілого замка, шпортаючи в нім ключем (Досв. Словник української мови в 11 томах