1. Великий тлумачний словник сучасної мови

збитий

зби́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до збити.

|| рідко.Зітканий.

|| збито, безос. присудк. сл.

Міцно збитий — здоровий на вигляд, кремезний, дебелий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збитий — зби́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. збитий — Зби́тий. Стислий, компактний. ● В збитій формі — стисло. Становище і засади єї дуже добре знані читателям “Буковини ”, але треба доконечно тепер визнати їх в збитій формі прилюдно, щоб і ті, що не мали доси нагоди запізнати ся близше з “Буковиною”', [... Українська літературна мова на Буковині
  3. збитий — див. каламутний Словник синонімів Вусика
  4. збитий — збива́ти / зби́ти з пантели́ку кого. 1. Дезорієнтувати, заплутувати кого-небудь. Зайчиха як почала петляти по лісі туди-сюди,— і зовсім збила їх з пантелику. Цього разу мисливці нікого не вбили (О. Фразеологічний словник української мови
  5. збитий — ЗБИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зби́ти. Краща доля була тим лицарям, з сідельця збитим,— по праву давньому була їм щира воля гукнути: «вбий мене»… і — бути вбитим (Л. Укр., І, 1951, 221); Запорожець схилився до збитого птаха (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах