звати
зва́ти
зву, звеш, рідше зову, зовеш, недок., перех.
1》 Іменувати кого-, що-небудь; називати, прозивати.
2》 Характеризувати кого-, що-небудь якимсь словом, виявляючи своє ставлення, свою оцінку.
|| Іменувати кого-небудь якось, вважаючи, маючи кимсь, чимось для себе.
3》 розм. Кликати кого-небудь.
|| Запрошувати куди-небудь, до когось.
|| Закликати до чого-небудь.
|| також без додатка, перен. Вабити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звати — зва́ти дієслово недоконаного виду форми 'зову', 'зовеш',... вживаються рідше Орфографічний словник української мови
- звати — Іменувати, давати ймення; називати, прозивати; (з пошаною) величати; (у гості) кликати, запрошувати, просити; П. вабити. Словник синонімів Караванського
- звати — див. кликати Словник синонімів Вусика
- звати — 1. кликати, кликнути, викликувати, викликати, повикликувати, відкликувати, відкликати, закликати, позакликати, накликувати, накликати, понакликати, окликувати, окликнути, перекликувати, перекликати, поперекликувати, покликувати, покликати... Словник чужослів Павло Штепа
- звати — Хоч мене в гості не звуть, та я знаю де живуть. Мене в гості не кличуть, але я сам прийду. Як звав, так звав, коби що дав. Коли не зважають на образи, але хочуть, щоб щось дали. Приповідки або українсько-народня філософія
- звати — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ... Словник синонімів української мови
- звати — ЗВА́ТИ, зву, звеш, рідше зову́, зове́ш, недок., перех. 1. Іменувати кого-, що-небудь; називати, прозивати. Був собі чоловік та жінка. Чоловіка звали Нечипором, а жінку Пріською (Кв.-Осн., II, 1956, 101); — Як вас зовуть?— спитала [дівчина]. Словник української мови в 11 томах