звеселілий
звеселі́лий
-а, -е.
Який звеселів, став веселим.
|| Який виражає веселість.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звеселілий — звеселі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- звеселілий — див. веселий Словник синонімів Вусика
- звеселілий — [звеисеил’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- звеселілий — ЗВЕСЕЛІ́ЛИЙ, а, е. Який звеселів, став веселим. Мухтаров спинився і мовчки вирядив очима за двері звеселілого інженера (Ле, Міжгір’я, 1953, 177); Грав джаз-оркестр.. Словник української мови в 11 томах