1. Великий тлумачний словник сучасної мови

звинувачений

звинува́чений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до звинуватити.

|| звинувачено, безос. присудк. сл.

II -ого, ч.

Той, кому по суду пред'явлено звинувачення у якому-небудь злочині.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звинувачений — звинува́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. звинувачений — ЗВИНУВА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до звинува́тити. Словник української мови в 11 томах