звинувачений

звинува́чений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звинувачений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до звинуватити. || звинувачено, безос. присудк. сл. II -ого, ч. Той, кому по суду пред'явлено звинувачення у якому-небудь злочині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звинувачений — ЗВИНУВА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до звинува́тити. Словник української мови в 11 томах