1. Словник української мови в 11 томах

звинувачений

ЗВИНУВА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до звинува́тити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звинувачений — звинува́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. звинувачений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до звинуватити. || звинувачено, безос. присудк. сл. II -ого, ч. Той, кому по суду пред'явлено звинувачення у якому-небудь злочині. Великий тлумачний словник сучасної мови