звисаючий

звиса́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до звисати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звисаючий — звиса́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. звисаючий — ЗВИСА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до звиса́ти. У неї [людини] опущена голова з сивим, звисаючим донизу волоссям (Моє життя в мист., 1955, 162); Баба підносить своє подовгасте, звисаюче і набрескле лице (Черемш., Тв. Словник української мови в 11 томах