звисаючий
звиса́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до звисати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звисаючий — звиса́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- звисаючий — ЗВИСА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до звиса́ти. У неї [людини] опущена голова з сивим, звисаючим донизу волоссям (Моє життя в мист., 1955, 162); Баба підносить своє подовгасте, звисаюче і набрескле лице (Черемш., Тв. Словник української мови в 11 томах